Історія винаходу транзисторів

Винахід транзисторів, які прийшли на зміну електровакуумним лампам, по праву вважається значною подією двадцятого століття. Протягом довгого часу саме вакуумна лампа залишалася єдиним радіоелектронним компонентом активної дії, хоча у неї була достатня кількість недоліків:

  • Для її роботи потрібна значна потужність споживання;
  • Великий розмір;
  • Невеликий термін роботи;
  • Механічно неміцний компонент.

Транзистори

Такі недоліки все сильніше давали про себе знати з удосконаленням і ускладненням радіоелектронної апаратури.

Але замінити лампу було нічим до тих пір, поки не з’явився транзистор – напівпровідниковий підсилювальний прилад. Це було, дійсно, революційне відкриття, переворот в радіоелектроніці — елемент, позбавлений недоліків ЕВЛ.

Найперший транзистор, який показав свою відмінну працездатність був виявлений вченому світу в 1947 році. А винайшли його співробітники американської компанії «Bell Telephone Laboratories» на той момент не відомі, але сьогодні весь світ знає їх імена. Це були вчені в галузі фізики: У. Шоклі, Джон Бардін (теоретик) і Уолтер Браттейн (експериментатор в області фізики). 1954 рік був ознаменований випуском першого кремнієвого транзистора компанією «Texas Instruments». А в 1956 році вчені за свій винахід отримали Нобелівську премію в галузі фізики.

Здавалося б, що у транзистора відразу ж, після «народження» відкривається світле майбутнє і його почнуть застосовувати відразу і повсюдно, але, як будь-який велике відкриття, транзистор помітили та оцінили не відразу. Тільки лише одна американська газета згадала, що компанія «Белл Телефон» представила широкій публіці прилад, створений в її лабораторії, який називається «транзистор», в тій же газеті було написано, що використовувати елемент можна в радіоелектроніці, і він може замінити ЕВЛ.

Представлений транзистор виглядав як маленький металевий циліндрик, який має довжину 13 міліметрів, що знаходиться в приймальнику, але без вакуумних ламп. Також, за запевненнями компанії, можливості приладу складалися не тільки в посиленні, а й в можливості генерації й перетворення електричного сигналу. Але переваги транзисторів не відразу зрозуміли та оцінили. Для реклами нового приладу компанія почала посилену компанію по поясненню його значення і призначення, все, хто бажав робити транзистори, надавалися ліцензії, але лобі виробників ЕВЛ було сильно і не відчувало «загрози» від маленького транзистора. Саме тому невеликий, але корисний прилад увійшов в радіоелектроніку не настільки швидко, як повинно було б бути.